Як все живе, течуть піски пустелі…

Як він спустів, садок…

Я натомився вічно знати…

Що серця рано дізнані утіхи…

Що не збулось…

Що менше слів…

Щасливого дня…

Ходить… все ходить…

Хмари ці, такі безформні…

Фрідріху, чим не Орфей ти…