Close
Євген Плужник

Що серця рано дізнані утіхи…

Що серця рано дізнані утіхи!
Що думки пізно зважений тягар!
Минулося! Живи німий і тихий…
Пригадуючи, мар…

Оце й усе, що дні тобі лишили:
Утома, зморшки та старі листи.
…Ах, досвіде, розраднику немилий,
Навіть запізнений — завжди дочасний ти!