Не говори, не говори
Про світанковий яр,
Там сплять прощання явори
Під вибухами хмар.

Бродили щастям дні мої
З тобою у маю,
І на багнети солов’їв
Я кинув юнь твою.

Я плескав небо мрій своїх
На твій дівочий шлях…
І жаль мені, що я не міг
Спалить тебе в полях.

Не говори, не говори
Про світанковий яр,
Там сплять прощання явори
Під вибухами хмар.

1960

Це так мусить хтось грати
на своїй хворій гітарі,
недаром склянкою води розлилося
по столі моє обличчя.

Недаром світ сьогодні п’яний
синім пивом вечора :
це так хтось грає на гітарі,
хворій, з напухлими струнами.