Забуті і кинуті,
Самотні і втрачені,
Оточені стінами
Розбитого значення,
Заплутані знаками,
Примушені вирости,
Ми всі перелякані,
Різниця — у щирості.
Шляхи неполічені,
Зарослі, запилені,
Провісники вічності
Чигають за спинами,
Стигмати замотані,
Розриви залатані,
Ми всі — у самотності,
Різниця — у натовпах.
Світанки і сутінки,
Думками покраяні.
Поволі, по суті, ми
Усі пробираємось
Старою дорогою
Із мрії до додому та
Ховаємо спогади
У ночі свідомості,
Де хмари незборено
Клубочаться ватою,
І місяць бадьориться,
Хоч, врешті, ховатися
Щоранку пора йому,
Щоб ввечері виплисти.
Ми всі помираємо,
Різниця — у швидкості.