Ця північ засніжена, хмарно-тоскна.
Погода з зими метається в осінь.
Це місто щасливе, бо вітром вдосталь
Гладить твоє волосся.
Ці вулиці ‒ більше небо, ніж стіни,
І хай прогулянки ними зморять ‒
Нескладно виспатись за годину,
Якщо ти спатимеш поряд.
Це добре що лютий. Було би літо ‒
І я би не зміг необачним рухом
(Як ніби з невинною ціллю зігріти)
Взяти тебе за руку.
Ці дні взяті в рамку сидячих вагонів
Здається, що ми вже усе не сказали….
Та будемо щирі ‒ дурити кого нам?
Прощанню потрібні вокзали.
Не знаю, чи я ще тебе побачу,
Коли врешті сяду в цей клятий поїзд…
Опівночі легко скурити півпачки,
щоб довше бути з тобою.
(2016)