Порожній берег моря… Вал шумкий,
Спадаючи, гуркоче рінню стиха.
Слідом за ним спадають і думки…
Це — втіха.
…Ой, море, море! Шуме голубий!
Як мало треба, як багато можна…
Мов океан шумить хвилина кожна;
Усе життя, мов бризку, загуби!
Дивись, у нім уся веселка грала, —
А де воно, піщинка золота,
Блискуча дрібка мертвого корала?
…Пустинний берег моря… Самота.