полем вогонь простертий
страшно кричать птахи
пасма чорної смерті
вплетені в колоски
це чорнота як рота
човгає чобітьми
суне орда сторота
сіє навкруг кістьми
стрічка кольору крові
на димах мов кайма
зерна першооснови
інших у нас нема
витягну заховаю
скарб золоте руно
пуп’янки короваю
в подиху полотно
будуть світи стояти
буде стебло рости
буде ціна розплати
більшою за світи
вийдемо обгорілі
вічні як ця земля
чуєш протяжно квилить
збіжжя боже маля
11.07.2022