Ростислав Кузик (народився 1995 р. на Львівщині) — поет, прозаїк, перекладач, редактор.
Автор книжки віршів «Наприкінці світла» (2023, «Сумна Вівця», Тернопіль). Автор перекладу поетичної збірки «Входження в ліс» польської поетки Пауліни Підзік (2024, «Крок», Тернопіль)
Автор та ведучий подкасту «Поети. Поетки. Війна». Автор чотирьох аудіопоетичних альбомів. Співзасновник та учасник літературного роз’єднання «Грань», поетично-візуального проєкту «Стихійні», поетично-звукового проєкту «Метал» та артфестивалю «Воргола».
Стипендіат програми Президента України для молодих митців (2023-2024). Переможець Всеукраїнського поетичного конкурсу «Гайвороння» (2016), лавреат конкурсів відеопоезії «Видимість» — конкурсу відеопоезії на вірші Грицька Чубая (Форум Видавців, 2019) та «Монокль» (2018, Фестиваль «Ї»).
Учасник численних літературних та мистецьких подій в Україні. Учасник міжнародної творчої резиденції в Біловезькій Пущі (Польща, 2023) та резиденції імені Олега Лишеги (Україна, 2023).
Своїм віршем представив Львів у міжнародному проєкті Міста літератури Рейк’явіка «Read the world» (Ісландія, 2018).
Як журналіст та автор співпрацює із The Ukrainians Media, Ukrajinský žurnál (Чехія, 2022), як перекладач — із часописом Posestry.eu.
Поезії та прозові твори були опубліковані у антології «Поміж сирен» (Видавництво «Vivat», 2023), кількох антологіях Фестивалю «Ї», збірці «Шлях до ромів» (видавництво «Видавництво», 2020), альманасі фестивалю «Прописи» від PEN Ukraine (Український PEN, 2021), журналах «Дзвін», «Парадигма», Wizje (Польща, 2022), Ukrajina 2022: pjesnički ljetopis rata (антологія, Хорватія, 2022), Europski Glasnik (Хорватія, 2022), Nekudataim (Ізраїль, 2022) та інших.
Окремі вірші перекладені англійською, французькою, хорватською, польською та на іврит.