Close
Женя Васильківська

Південь

Лежать порубані,
коряві триптихи,
незмінні боги гущавин.

В ягідних променях,
пір’ям дозрівши,
туркочуть порубом голуби.

Не в травах,
а в ризах, ченцями,
лягли скорочені тіні.

Яркоокими ящірками
стрибають хвилини,
зривають сонце з яблук.