найкращі ідуть.
найкращі завжди́ ідуть.
пір’їною птаха
прямо крізь неба вістря.
ідуть за гряду́ до перших у їх роду́,
торуючи шлях
для тих, хто піде опісля.
дорогами душ
на випалених ланах,
долинами рік,
що стихли в ярах зелених,
найкращі ідуть,
лишаючи імена,
які нам повік
нести́
на своїх
знаменах.
(7.ІІІ.23)