Close
Анатолій Дністровий

ми не скоро зустрінемось…

ми не скоро зустрінемось
віро моя
лабіринт цих років безкінечний
як небо нічне
батьківщина тремтить павутинкою
рот
видихає вологу імлу
осінь пахне тривогою й смертю

ми не скоро зустрінемось
надіє моя
і трамвай гуркотить надокучливо й грімко
тільки кроки й цигарка реальні

і дощ
під яким
забувається все що недавно було
не чекається те що прибуде

2023