кожного ранку
коли мряка
скапувала в траву
мокрими самоцвітами
вибігала я на галявину
й збирала
блискучі камінці
у фартушок
я знала
якщо
донесу їх додому
тоді
побачу рай
або ангеликів
а може навіть
і самого Бога
кожного ранку
зустрічали мене
докірливі погляди мами
що стягала з мене
мокрий фартушок
і слухала
мої оправдання
як казку