гойдалка між гарбузів — маятник спільного часу
тіні тріпочуть на вітрі як мокра білизна
слухай це час прощатися і прощати
час повертатися доки не надто пізно
пристань бруківки запалить сонця сигнальні
шиї троянд при землі а кінцівки стерпли
їхні пелюстки як дні календарні зминаються
їхні пелюстки на дотик ще теплі ще теплі
скільки ще того тепла ховати на грудях сонних
скрині порожні зачинять мовчазні провидці
наприкінці хто ж освітить дорогу додому
діти й птахи — а між ними немає різниці
2014