Гладкого Панчо (прошу вас, не Панча)
Кощава тінь, видима і вночі,
Він помилявся тяжко, дон з Ламанча
Уявне за реальність беручи;
Але ж довів, на жаль на власній шкурі,
Із безлічі можливих істин ту,
Що помилки — бодай в літературі —
Прекрасніші за всяку правоту!