Close
Патриція Килина

«Дзвонять тростини…»

Дзвонять тростини.
Срібні тростини дзвонять.
Мідяні й залізні,
дзвонять без вітру,
без болота, залізні.
Птахи не сідають на них,
але вони дзвонять без неба, уранові.
Сонце не світить на них,
але вони дзвонять, дзвонять
алюмінійові, мосажеві, без
осени й окису,
навіть без людей,
які їх створили.