Close
Патриція Килина

«Дитино моя…»

Дитино моя, світ має для тебе
дарунок на твої уродини:
нову каруселю, не з кіньми,
а з рожевими та синіми бомбами.
Не журися — бомби не справжні.
Так весело вони обертаються під музику — чуєш?
Не під забутий вальс, а електронний писк.
Каруселя така нова, дитино, що немає на ній
ні одної плями дитячих пальців.
Що ти питаєш? Ну, ти приснилася
якомусь доброму роботові
і він збудував тобі
карусялю зі своєї фотографічної фата морґани.
Навіть рóботи колись були дітьми.
Скакай на каруселю, дитино, і не бійся —
мені сказали, що ці бомби, це іграшки.