Блакитний безум! Море підо мною
І небеса куди не подивись!
І вже душа не хоче буть земною,
Закохана у несказанну вись!
Злітай, душе! І, мов нове світило,
Осяй глибини і простори ці!
І серед них… своє ж маленьке тіло
З бедекером в руці!
Увійдіть, щоб отримати доступ до ваших улюблених поетів та віршів.