Біля берега…

Біля берега похитується дерев’яний скелет човна —
як старий пес, припнутий на мотузку, осліп і оглух, але ще має добрий нюх,
відчуває здалеку наближення ворога —
бурі, що ковзає самою поверхнею води, зелена, захланна, знайома до нудоти.