Close
Антон Полунін

раптом хочеться плакати від довершеності…

раптом хочеться плакати від довершеності
плакати за безсмертям поки
істина чорніє кругом
набуваючи форм форм раптом
улюблена сорочка йде жити з вовками
лишаючи тебе голого і смутного
над розсипом таблів в задусі довершеності і жаги
а вже наступного дня
ти летиш у військовій тачилі смугою для спецтранспорту
і вітер ворушить твоє ще цивільне волосся
сліпучо зелений квиток пітніє в долоні
пагорби котяться із-під лаври ген у дніпро
чіпляйся за кручу чіпляйся за небо
мов яблуні цвіт полохливі бузки
чорніють у корчах метемпсихозу
ці речі в собі це до речі в тобі
неприємні текстури тактильні чуття
ароматизатори в автомобілях
холод спека дрібний тупорилий дощ
черги взуття на підборах коли на тебе кричать
риба жива і мертва
ніяковість нудота
здогадуватись та не знати точно
контекстна реклама голоси радіоведучих
пісні про байрактари походи до лікарів
захитування перфоманс ревью сваритися з кимось
відчуття непоправності передчуття кінця
надто довгі фільми надто великі члени
православні свята голки і шприци
коли болить живіт
запах мертвих шоколадне морозиво
раптом хочеться плакати за живими
плакати про невміння сказати
думаєш я звичайна людська дівчинка
а я три опосуми в тренчі