цей вірш проросте травою
на замінованому полі
він
перекотиполе
що чіплятиметься за обгорілі стовбури
нічийної посадки
за коріння дерев
в окопах і траншеях
за тонкий дротик
між небом і землею
цей вірш
як вірний пес
повертатиметься до подвір’я
шукатиме будинок
і будку свою
яких немає
цей вірш
покинутий напризволяще
на залізничному пероні
після обстрілу вокзалу
він
знайдений на складі гуманітарки
серед берців і турнікетів
він
проросте
безіменною травою
на замінованому полі лівого берега
біля стежки
яку називають
дорогою життя
2024