Close
Ростислав Кузик

надвечірня пісня

у такі надвечір’я
ослабла ніч
входить у сад
наших тіней із
великим ножем

у такі надвечір’я
починається сезон
відсутності
немає часу немає крові
немає мого і твого імені
немає лету птахи і проростання
рослини
немає розкладання й гниття
немає нічого окрім
контурів бруду
і силуетів
згасання

у такі надвечір’я
серце вкривається
сіллю
а із вен можна сплести
кошики для стиглих плодів

бджоли збирають
із квітів сажу

у саду нікого

квіти мороку
розпускаються
безшумно