море солоне – море печалі.
більше нічого, чуєш, нічого.
більше ніяк, більше ніяк.
далі тривогою б’ють об маяк
хвилі,
хвилини.
далі крила
свої розправляють
сірі мартини.
скільки б слів
не гуляло навколо,
скільки б трава
не тягнулась угору,
скільки б весна
не співала –
тільки пам’ять…
що пам’ять?
важчає
з кожним роком.
2024