у такі вечори
безпритульні в озерах перуть свої душі
щоб позбутись печалі
у такі вечори
вдови розвішують полотна жалоби на розквітлих деревах
аби їхній смуток також заквітчався білим
о моя люба
нащо тобі голос
якщо про любов говориш лиш пошепки
у такі вечори
намагаюсь згадати
як лунає твій сміх
і згадати не можу
на місто падає ніч
темні полотна майорять
над тихими водами