Вірш тижня

землі моєї країни
вистачить
на мільйони могил

міст –
на мільйони снарядів
ракет
та мін

людей –
на десятки років
війни

війни –
на два
може три покоління
поки будуть живі

батьки
передаватимуть зброю свою
дітям своїм
як сімейну реліквію
чи оберіг

– останній патрон для себе
запам’ятав?
– так!

села
які згорять в попіл
так і залишаться нічиїми

тут не ходитимуть люди
відірвані ноги
кістками
вздовж замінованих стежок
лежатимуть на сонці
чи під снігом

посадки
в яких виростатимуть замість дерев руки
і вибухатимуть квітами навесні
жуками
та метеликами

і поля
де
замість картоплі та буряків
замість пшениці гречки та гороху
проростатимуть
голови
серця
печінка та нирки

замість бджіл – мухи
замість пісень – відрізані вуха

землі моєї країни
вистачить
усім

їж її як хліб

Завантажуйте наші додатки:

Аркуші на iOS

Аркуші на Android

Випадкові вірші

4000+ віршів

Олекса Стефанович

Івасик-Орлик

Був собі хлопчик Івасик.
Ішла Івасикова мати
Снопи в’язати
І взяла Івасика з собою.
Поклала його під копою:
«В холодочку,
В сповиточку
Спи у спокою».
Відійшла — та й за перевесло…
А до дитини орла принесло.
Надлетів скоб,
Хлопчика — в дзьоб
І поніс
В ліс.
Приніс його в кубло
Орлиці під крило:
«Сиди
Та гляди.
А я лечу на пасіку
Принести меду Івасику».
… І росло маленя,
Як орленя.

Якось у тому лісі козаки,
За день втомившися таки,
Відпочин держали,
Коней попасали.
Нараз — межи гілляч —
Неначе плач.
«Це пугач на дубі».
— «А ти полізь-но та побач».
І не пройшла й хвилина,
Як той із дуба їм гука:
«Та це дитина, любі.
І то вірлина,
А не яка!».
Забрали знайду —
І гайда!
Що це Івасик, не знали,
А що лежало між орлят,
Як між братами брат,
То Орликом назвали.
І, дійсно, хлопченя
Було, як орленя,—
Лиш підросло крапельку,—
Давай йому коня,
Давай шабельку…
. . . . . . . . . . . . . . .
Отак
З маленького Івасика
— Каже казка —
Став козак.

Прага, 1936

Юрій Тарнавський

Хвилеве

Не втекти вже мені сьогодні
від жіночої гістерії телефону :
нас вже з’єднали навіки
дві літери і довге число.

Хто був би сказав, що мені доведеться
проводити мою єдину молодість,
натираючи гнучку шию спіралі
і полоскаючи брехнею чорне горло !

Христя Алчевська

Ніколи

Я знаю все і бачу смуток,
І бачу горе на землі,
І, може, душу положу
За рідний край, але нікому
Про це довіку не скажу
Ніколи в світі…
Без тих пісень — багато горя,
Без гірких сліз моїх — плачу,
Без мого жалю — дум сумних,
І тому я не заспіваю
Своєму краєві про них
Ніколи в світі…

1910

Згенерувати 3 випадкові вірші

Вибрані поети

83 поети

Аттила Могильний

Аттила Вікторович Могильний (16 вересня 1963, Київ — 3 вересня 2008, Київ) — український поет, дитячий письменник та перекладач, укладач неформального часопису \"Абаба-галамага\". Один із небагатьох київських династійних поетів: його батько — поет Віктор Могильний, відомий як Віть Вітько. Мати — Аврелія Могильна, угорка з Ужгорода (звідси угорське ім'я Аттила).

Надія Глушкова

Надія Глушкова (народилася 1994 р. в Одесі) — поетка, публікувалась в альманасі Alpha Centauri, колишня учасниця одеського Театру поезії "Токи Фуко" і проєкту LitZustrich, учасниця Міжнародного літературного фестивалю в Одесі 2021 року та фестивалю української культури ВИДЕЛКАFEST 2022, працювала журналісткою та лінійною продюсеркою на одеському Суспільному, наразі працює в комунікаціях.

Богдан Рубчак

Богдан Рубчак (6 березня 1935, Калуш — 23 вересня 2018, Нью-Джерсі) — український письменник (поет, літературознавець, есеїст). Автор збірок поезій, співредактор і співупорядник книжок, представник модернізму в українській поезії 1960-их років, член Нью-Йоркської групи. З 1948 у США: з 1968 викладач у Рутґерському, з 1973 — в Іллінойському університетах. Перекладав з англійської, німецької, французької. Вважається одним із видатних поетів української діаспори.

Колекції

14 колекцій

Бароко

2 поетів

Бароко (XVII - XVIII ст.) — напрям у літературі та мистецтві загалом, характерними ознаками якого був...

Романтизм

15 поетів

Романтизм (XVIII - XIX ст.) — напрям у літературі та мистецтві загалом, характерними ознаками якого є...

Модернізм

13 поетів

Модернізм (XIX - XX ст.) виник як реакція на численні революції, урбанізацію та індустріалізацію, на нього також...

Наші 20-ті

19 поетів

Наші 20-ті — термін, котрий створила українська літературознавиця Ярина Цимбал на позначення української...

Вибір редакції

Аванґард

5 поетів

Аванґард (20-ті рр. ХХ ст.) — течія, визначальними ознаками якої було руйнування традиційних форм і канонів...

Вибір редакції

Неокласицизм

4 поетів

Неокласики (початок ХХ ст.) — група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття...

Про нас

“Аркуші” — неприбутковий проєкт, що був заснований Іллею Стріхарем у 2020 році.

Ми працюємо над тим, аби відкривати нашим читачам унікальні сторінки української поезії та створювати простір для всіх, щоб творити, відчувати та ділитися поезією. Ми постійно збагачуємо нашу віртуальну бібліотеку новими іменами, зокрема робимо почутими голоси нової ґенерації української літератури.

Увійти