Вірш тижня

землі моєї країни
вистачить
на мільйони могил

міст –
на мільйони снарядів
ракет
та мін

людей –
на десятки років
війни

війни –
на два
може три покоління
поки будуть живі

батьки
передаватимуть зброю свою
дітям своїм
як сімейну реліквію
чи оберіг

– останній патрон для себе
запам’ятав?
– так!

села
які згорять в попіл
так і залишаться нічиїми

тут не ходитимуть люди
відірвані ноги
кістками
вздовж замінованих стежок
лежатимуть на сонці
чи під снігом

посадки
в яких виростатимуть замість дерев руки
і вибухатимуть квітами навесні
жуками
та метеликами

і поля
де
замість картоплі та буряків
замість пшениці гречки та гороху
проростатимуть
голови
серця
печінка та нирки

замість бджіл – мухи
замість пісень – відрізані вуха

землі моєї країни
вистачить
усім

їж її як хліб

Завантажуйте наші додатки:

Аркуші на iOS

Аркуші на Android

Випадкові вірші

4000+ віршів

Ярослав Гадзінський

Останні ґедзі цієї епохи

Переходимо з літніх стебел-колій через кордон,
перебігаємо через засохлі циферблати айстр,
перестрибуючи через тисячі різних квіток
на шкільних клумбах в пошуках нектару та пилку,
за нами полюють на шкільних перервах
хлопчики-школярі із порожніми сірниковими коробками,
для забави, а можливо для захисту
щоб ми дзижчали далі в закритих коробках і засихали

за нами секундними стрілками обертається скаламучене проміння всесвіту
під квітами лежать запліснявілі монети сонячних днів
ми перелітаємо з пелюстки на пелюстку,
квіти і дерева скоро перевтіляяться на ікони
останні ґедзі цієї ультракороткої епохи,
В ці дні до обіду ще літо, а по обіді осінь

ми останні свідки розтопленого асфальту
на наших очах квіти перемикають з тепла на холод,
влітаємо в меридіани павутиння із бабиного літа,
а далі в жилах буде дикий холод, зливи, нерозбірливі дні

Євген Плужник

Морський орел, шугаючи все вище…

Морський орел, шугаючи все вище,
З очей зникає. Море й самота
Ідуть на нас. Усе лютіше свище
Холодна бора. Пінява й крута

Вирує хвиля. Падаючи скісно,
Вона кренить розхитаний баркас, —
Тоді глибінь підводиться на нас,
І серцю в грудях холодно і тісно!

І очі прагнуть знову, хоч на мить,
Того орла узріти тінь знайому…
О, мудрокрилий! Він летить
Додому!

Богдан Бойчук

Над Океаном

Вітри здирали океану шкіру
і сіллю бризкало в уста,
тяжка півмісяця сокира
рубала північ на хребтах
биків, що кидались на береги.
Бубнявіла в ногах кора пісків,
мов бубон, били з глибини припливи
до м’язів каменя гранчастих і шорстких.

Згенерувати 3 випадкові вірші

Вибрані поети

83 поети

Аттила Могильний

Аттила Вікторович Могильний (16 вересня 1963, Київ — 3 вересня 2008, Київ) — український поет, дитячий письменник та перекладач, укладач неформального часопису \"Абаба-галамага\". Один із небагатьох київських династійних поетів: його батько — поет Віктор Могильний, відомий як Віть Вітько. Мати — Аврелія Могильна, угорка з Ужгорода (звідси угорське ім'я Аттила).

Надія Глушкова

Надія Глушкова (народилася 1994 р. в Одесі) — поетка, публікувалась в альманасі Alpha Centauri, колишня учасниця одеського Театру поезії "Токи Фуко" і проєкту LitZustrich, учасниця Міжнародного літературного фестивалю в Одесі 2021 року та фестивалю української культури ВИДЕЛКАFEST 2022, працювала журналісткою та лінійною продюсеркою на одеському Суспільному, наразі працює в комунікаціях.

Богдан Рубчак

Богдан Рубчак (6 березня 1935, Калуш — 23 вересня 2018, Нью-Джерсі) — український письменник (поет, літературознавець, есеїст). Автор збірок поезій, співредактор і співупорядник книжок, представник модернізму в українській поезії 1960-их років, член Нью-Йоркської групи. З 1948 у США: з 1968 викладач у Рутґерському, з 1973 — в Іллінойському університетах. Перекладав з англійської, німецької, французької. Вважається одним із видатних поетів української діаспори.

Колекції

14 колекцій

Бароко

2 поетів

Бароко (XVII - XVIII ст.) — напрям у літературі та мистецтві загалом, характерними ознаками якого був...

Романтизм

15 поетів

Романтизм (XVIII - XIX ст.) — напрям у літературі та мистецтві загалом, характерними ознаками якого є...

Модернізм

13 поетів

Модернізм (XIX - XX ст.) виник як реакція на численні революції, урбанізацію та індустріалізацію, на нього також...

Наші 20-ті

19 поетів

Наші 20-ті — термін, котрий створила українська літературознавиця Ярина Цимбал на позначення української...

Вибір редакції

Аванґард

5 поетів

Аванґард (20-ті рр. ХХ ст.) — течія, визначальними ознаками якої було руйнування традиційних форм і канонів...

Вибір редакції

Неокласицизм

4 поетів

Неокласики (початок ХХ ст.) — група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття...

Про нас

“Аркуші” — неприбутковий проєкт, що був заснований Іллею Стріхарем у 2020 році.

Ми працюємо над тим, аби відкривати нашим читачам унікальні сторінки української поезії та створювати простір для всіх, щоб творити, відчувати та ділитися поезією. Ми постійно збагачуємо нашу віртуальну бібліотеку новими іменами, зокрема робимо почутими голоси нової ґенерації української літератури.

Увійти