Вірш тижня

землі моєї країни
вистачить
на мільйони могил

міст –
на мільйони снарядів
ракет
та мін

людей –
на десятки років
війни

війни –
на два
може три покоління
поки будуть живі

батьки
передаватимуть зброю свою
дітям своїм
як сімейну реліквію
чи оберіг

– останній патрон для себе
запам’ятав?
– так!

села
які згорять в попіл
так і залишаться нічиїми

тут не ходитимуть люди
відірвані ноги
кістками
вздовж замінованих стежок
лежатимуть на сонці
чи під снігом

посадки
в яких виростатимуть замість дерев руки
і вибухатимуть квітами навесні
жуками
та метеликами

і поля
де
замість картоплі та буряків
замість пшениці гречки та гороху
проростатимуть
голови
серця
печінка та нирки

замість бджіл – мухи
замість пісень – відрізані вуха

землі моєї країни
вистачить
усім

їж її як хліб

Завантажуйте наші додатки:

Аркуші на iOS

Аркуші на Android

Випадкові вірші

4000+ віршів

Юлія Мусаковська

Продавчиня квітів…

Продавчиня квітів слухає Службу Божу по радіо
у крамниці, куди я ходжу купувати
троянди чи хризантеми.
Парне число.
— Вам яку повʼязати стрічку — чорну чи жовто-блакитну?
На цьому питанні я завжди зависаю.
На волосині. Від того, щоб розридатися.

Колись купували тут квіти на весілля,
хрестини і дні народження.
Тепер білі, парне число, для тих,
які йдуть передчасно.
Смерть приходить по них
не з власної волі.
Так ніби їй приставляли дуло до скроні,
мучили її рідних в неї на очах,
терзали її дитину.
Як би інакше вона могла
таких світлих,
таких вогнистих забрати?

Цього разу в крамниці
довго роздивляюся каланхое:
чи виживе в темному місці?

Проповідь закінчується.
Відчиняються двері.

— Як ваші справи?
— Дякувати Богу.
Все було б добре,
якби не війна.

31.07.2023

Євген Плужник

Стала ніч над горами…

В. Підмогильному

Стала ніч над горами. Затока
В безгомінні сірім пригаса…
Лиш одна зоря, бліда й висока,
Маревні вказує небеса…

Час спокою… а душа в тривозі…
О, дитя налякане й слабе!
В тиші цій, що стала на порозі,
Страшно їй підслухати себе!

Ярослав Гадзінський

Асфальтове дерево

__Ігорю Римаруку__

Мені здалося, що я його
на секунду побачив,
він сутулячись, підняв комір чорного шкіряного плаща,
поспіхом переходячи дорогу,
за ним шаруділо листя,
немов утомлений вертеп,

в парку на літніх терасах усе ще сиділо товариство,
сподіваючись протриматися в холоднечі в очікуванні бабиного літа,
десь там його і проводжала діва-обида у міні-спідниці із бейджиком офіціантки
та ще якісь недоладні внутрішні нічні голоси

зблиск його таємничих окулярів був схожий на чорнобривці,
для кого вони одцвіли і відбулися тієї осені?
для запізнілих метеликів? чи для його ще ненаписаних віршів?

поглядом зафіксував, що горішні вікна без світла, мов чорнокрилі тюльпани,
переходячи по світлу прижухлому підпільних виступів початку 80-х,
обличчя глядачів, що нагадували тепер розкидані пазли
поміж метафізикою відірваних сторінок старих календарів, –
все це раптово і хаотично піднялося в повітрі

в забороненому місці під колеса авто перелетів листок, схожий на серце,
перемежувавши велике асфальтове дерево,
перемежувавши струмок тріщин,
пробігши над чимось більш зрозумілим,
аніж це життя

Згенерувати 3 випадкові вірші

Вибрані поети

83 поети

Аттила Могильний

Аттила Вікторович Могильний (16 вересня 1963, Київ — 3 вересня 2008, Київ) — український поет, дитячий письменник та перекладач, укладач неформального часопису \"Абаба-галамага\". Один із небагатьох київських династійних поетів: його батько — поет Віктор Могильний, відомий як Віть Вітько. Мати — Аврелія Могильна, угорка з Ужгорода (звідси угорське ім'я Аттила).

Надія Глушкова

Надія Глушкова (народилася 1994 р. в Одесі) — поетка, публікувалась в альманасі Alpha Centauri, колишня учасниця одеського Театру поезії "Токи Фуко" і проєкту LitZustrich, учасниця Міжнародного літературного фестивалю в Одесі 2021 року та фестивалю української культури ВИДЕЛКАFEST 2022, працювала журналісткою та лінійною продюсеркою на одеському Суспільному, наразі працює в комунікаціях.

Богдан Рубчак

Богдан Рубчак (6 березня 1935, Калуш — 23 вересня 2018, Нью-Джерсі) — український письменник (поет, літературознавець, есеїст). Автор збірок поезій, співредактор і співупорядник книжок, представник модернізму в українській поезії 1960-их років, член Нью-Йоркської групи. З 1948 у США: з 1968 викладач у Рутґерському, з 1973 — в Іллінойському університетах. Перекладав з англійської, німецької, французької. Вважається одним із видатних поетів української діаспори.

Колекції

14 колекцій

Бароко

2 поетів

Бароко (XVII - XVIII ст.) — напрям у літературі та мистецтві загалом, характерними ознаками якого був...

Романтизм

15 поетів

Романтизм (XVIII - XIX ст.) — напрям у літературі та мистецтві загалом, характерними ознаками якого є...

Модернізм

13 поетів

Модернізм (XIX - XX ст.) виник як реакція на численні революції, урбанізацію та індустріалізацію, на нього також...

Наші 20-ті

19 поетів

Наші 20-ті — термін, котрий створила українська літературознавиця Ярина Цимбал на позначення української...

Вибір редакції

Аванґард

5 поетів

Аванґард (20-ті рр. ХХ ст.) — течія, визначальними ознаками якої було руйнування традиційних форм і канонів...

Вибір редакції

Неокласицизм

4 поетів

Неокласики (початок ХХ ст.) — група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття...

Про нас

“Аркуші” — неприбутковий проєкт, що був заснований Іллею Стріхарем у 2020 році.

Ми працюємо над тим, аби відкривати нашим читачам унікальні сторінки української поезії та створювати простір для всіх, щоб творити, відчувати та ділитися поезією. Ми постійно збагачуємо нашу віртуальну бібліотеку новими іменами, зокрема робимо почутими голоси нової ґенерації української літератури.

Увійти